Вчись у легенд (електронна книга)

Після придбання файл буде доступний для завантаження в особистому кабінеті: Мій кабінет → Мої завантаження. Кількість завантажень обмежена — 3 рази. Посилання для завантаження діє один рік з дати придбання. У зв’язку з цифровим характером продукту повернення не передбачене.

Для оптимального перегляду PDF на комп’ютері оберіть: View → Page Display → Two Page View та увімкніть Show Cover Page in Two Page View.

© 2024 Total Sports, LLC. Усі права захищено. Відтворення або поширення цієї книги чи будь-якої її частини в будь-який спосіб без письмового дозволу видавця заборонено.

– – –

Вступ

Ця книга визрівала багато років – мабуть, ще з того моменту, коли Джон, Расс і я розпочали свої кар’єри.

Ми познайомилися у 1970-х роках і з того часу зберегли чудову дружбу, засновану на глибокій взаємній повазі. Расс здобув рекордні сім чемпіонських титулів NCAA як головний тренер жіночої команди Penn State. Джон виграв п’ять титулів NCAA – два в University of the Pacific і три у Stanford. Я ж був головним тренером жіночої збірної США на трьох Олімпійських іграх, зокрема на Іграх 1992 року в Барселоні, де ми вибороли бронзову медаль.

Протягом нашого тренерського шляху Джон, Расс і я неодноразово отримували підтримку й поради від наставників – наших батьків, учителів, тренерів, керівників і ділових партнерів. Кожному потрібні наставники в житті, і нам пощастило мати їх чимало. Головна мета цієї книги – передати частину знань, які ми отримали від них, а також уроки, засвоєні за роки тренерської та викладацької роботи.

Одним із моїх наставників багато років тому був Марк Круз – фінансист у відставці, який володів кількома франшизами Wendy’s у Північній Каліфорнії. Одного разу, на четвертому році моєї роботи головним тренером волейбольної команди University of the Pacific, я написав нищівний лист президентові університету. Перш ніж надіслати його, я зателефонував Маркові й зачитав його вголос. «Тарас, це чудовий лист. Де ти зараз?» – сказав він. Я відповів, що сиджу в офісі. «Відкрий шухляду й поклади лист туди. За два-три дні перечитай. Якщо й тоді тобі сподобається те, що ти написав, – надішли». Через кілька днів я зробив саме так і був приголомшений тим, що написав. Листа я так і не надіслав – і радий, що цього не зробив. До сьогодні я вдячний Маркові за його мудру пораду. Часто свіжий погляд безцінний.

Коли у 2011 році ми з Джоном і Рассом заснували The Art of Coaching, нашою головною місією було запропонувати новий погляд на волейбол з різних перспектив. Через очні та онлайн-тренерські семінари, а також через вебсайт із навчальними відео ми прагнули ділитися порадами й стратегіями щодо всіх аспектів гри.

Ця книга – продовження тієї місії: збірка ідей, що охоплюють теми, актуальні для тренерів будь-якого рівня. Ми сподіваємося, що ти зануришся в неї й відкриєш для себе нові «перлини», які стануть у пригоді в твоїй власній тренерській подорожі в цій великій грі.

– Тарас Ліськевич

– – –

Зміст:

• Передмова – Карч Кірай
• Вступ
• Ключ 1 – Використовуй сократівський метод у тренерстві та навчанні
• Ключ 2 – Створи односторінкову тренерську філософію
• Ключ 3 – Усвідом, що підстраховка має вирішальне значення
• Ключ 4 – Визнач та вдосконалюй культуру своєї команди
• Ключ 5 – Завжди шукай кращий шлях
• Ключ 6 – Працюй наполегливо й розумно
• Ключ 7 – Зберігай спокій і витримку у важкі моменти
• Ключ 8 – Не проводь тренування навмання – плануй його
• Ключ 9 – Мотивуй тих, хто поруч із тобою
• Ключ 10 – Будь готовий пояснити «чому»
• Ключ 11 – Запитай себе: «Чи роблю я зараз все можливе, щоб допомогти нашій команді стати найкращою, якою вона може бути?»
• Ключ 12 – Розвивай команду, а не лише окремих гравці
• Ключ 13 – Контролюй те, що ти можеш контролювати
• Ключ 14 – Стань слухачем
• Ключ 15 – Надавай пріоритет змаганню
• Ключ 16 – Зосередься на важливій статистиці
• Ключ 17 – Звертай увагу на виконання на тренуваннях
• Ключ 18 – Усвідом, що гарна організація компенсує слабкі сторони
• Ключ 19 – Відклади виправлення технічних помилок до завтра (знайди спосіб виграти наступне очко вже зараз!)
• Ключ 20 – Встановлюй межі, але давай своїм гравцям дихати
• Ключ 21 – Підтримуй баланс у своєму житті
• Ключ 22 – Використовуй зустрічі максимально ефективно (командні та індивідуальні)
• Ключ 23 – Стався до кожного з повагою
• Ключ 24 – Знайди ідентичність своєї команди
• Ключ 25 – Не применшуй важливість ментальної підготовки
• Ключ 26 – Пам’ятай, що менше – значить більше
• Ключ 27 – Май на увазі: успіх складається з деталей – деталі, деталі, деталі
• Ключ 28 – Дозволь собі бути під впливом своїх гравців
• Ключ 29 – Керуй своїм часом ефективно
• Ключ 30 – Застосовуй тренерство «по суті»
• Ключ 31 – Не бійся технологій
• Ключ 32 – Усвідом важливість планування
• Ключ 33 – Опануй фреймінг вправ
• Ключ 34 – Тренуй тих гравців, яких маєш
• Ключ 35 – Май план на випадок тиску і перевантаження
• Ключ 36 – Використовуй невдачі як інструмент навчання
• Ключ 37 – Допомагай гравцям розвивати їхній volleyball IQ
• Ключ 38 – Дай своїй команді відпочинок
• Ключ 39 – Пам’ятай: найкращі команди не завжди мають найкращих гравців
• Ключ 40 – Знай свої сильні та слабкі сторони
• Ключ 41 – Заохочуй батьків бути частиною команди
• Ключ 42 – Говори правду
• Ключ 43 – Будьте готові до ігрового дня
• Ключ 44 – Ніколи не давай своїм гравцям сумніватися, що ти про них піклуєшся
• Ключ 45 – Розвивай і підтримуй лідерів
• Ключ 46 – Не будь жертвою – бери відповідальність замість того, щоб звинувачувати
• Ключ 47 – Знай свої життєві пріоритети
• Ключ 48 – Знайди ментора – стань ментором
• Ключ 49 – Оточуй себе правильними людьми
• Ключ 50 – Використовуй відео як навчальний інструмент
• Ключ 51 – Навчай своїх гравців читати гру
• Ключ 52 – Зрозумій цінність тренувань із фокусом на одному елементі
• Ключ 53 – Будь учнем упродовж життя
• Про авторів

– – –

Передмова від Карча Кірая

Коли ми, тренери, хочемо поділитися з командами прикладами досконалості й історіями натхнення, одним із наймудріших і водночас найпростіших рішень є звернути їхню увагу на майстрів навчання – елітних виконавців міжнародного волейболу. Та сама стратегія доречна і для молодих або амбітних тренерів: варто спрямовувати їх до «чорних поясів» нашого виду спорту – тренерів, які залишаються учнями. Ця книга – саме такий ресурс.

Чому «чорний пояс»? Расс Роуз, Джон Даннінг і Тарас Ліськевич – мов майстри бойових мистецтв, які протягом усієї своєї довгої й визначної кар’єри невпинно шукали «краще» з кожним новим сезоном. У кожного з них – потужні історії навчання й прагнення до майстерності. Саме це й мене самого не полишає вже понад два десятиліття. Кожного разу, приводячи свої команди до чергового чемпіонства чи ще одного п’єдесталу, вони не зупинялися. Вони перегруповувалися й рухалися далі – до нової мети, до вищого рівня «пояса», продовжуючи навчатися й адаптуватися у процесі. Саме так діють люди, які справді прагнуть стати кращими: вони ніколи не задовольняються досягнутим рівнем майстерності й завжди шукають, що ще можна вдосконалити.

Расс Роуз створив жіночу волейбольну програму Penn State фактично з нуля – майже без бюджету й лише з трьома стипендіями. Згодом він підняв її до вражаючих висот: сім титулів NCAA, зокрема чотири поспіль, і 109 перемог підряд. Він не дозволяв своїм командам впадати в самозаспокоєння – навпаки, постійно вів їх уперед, прагнучи адаптуватися й удосконалюватися. Наприклад, він створив власну систему статистики, яку застосовував у кожному матчі.

Якщо говорити про справжнього учня, то Джон Даннінг став тренером, навіть не граючи у волейбол і не бачивши повноцінної гри. Мені й досі складно це усвідомити, але він зробив це – і досяг найвищого рівня. Дві риси, притаманні справжньому учневі, – допитливість і скромність. Даннінг уособлює їх обидві. У Ключі 53 він розповідає, як не раз потрапляв у пастку думки: «Я вже все зрозумів» – і як згодом виявлялося, що це не так.

Із цих трьох тренерів найдовше я знаю Тараса Ліськевича – ми співпрацювали над численними проєктами впродовж десятиліть. Ліськевич – видатний майстер розв’язання проблем. Бюджет замалий для амбітних цілей? Не проблема – започаткувати й розвинути престижні весняні All-Star матчі та юнацькі турніри. Потрібно вивести гру за межі аналогового відеоаналізу? Не проблема – заснувати компанію, що розробляє цифрові рішення для відеоаналізу й статистики, які сьогодні використовуються на всіх рівнях волейболу.

Одна з моїх улюблених рис цих трьох легенд полягає в тому, що кожен із них прагнув надати своїм командам більше самостійності. Вони чітко розуміли: саме гравці, а не тренери, ухвалюють миттєві рішення, коли м’яч у повітрі. Команди високого рівня роблять це краще – і саме тому мають відчутну конкурентну перевагу. Якби ти подивився на цих трьох тренерів під час гри, то побачив би дещо незвичне для сучасного волейболу: вони сиділи на лаві замість того, щоб постійно стояти біля майданчика. Вони дозволяли своїм командам самостійно вести гру – бути автономними й використовувати свій найпотужніший ресурс: людський потенціал і здатність мислити.

Зрештою, кожен тренер стикається з унікальними викликами у роботі зі своєю командою. Саме тому ця книга створена так, щоб допомогти тобі знаходити відповіді – не обов’язково читаючи її від початку до кінця чи послідовно. Переглянь зміст, обери будь-який Ключ, який тебе зачепить, і занурся в нього. Бажаю тобі, тренере, і твоїй команді великих успіхів і постійного навчання.

– Карч Кірай

– – –

Про авторів

Джон Даннінг розпочав кар’єру як учитель математики та шкільний тренер із баскетболу, а згодом став одним із найуспішніших тренерів в історії жіночого волейболу NCAA. З 2001 по 2016 рік він очолював команду Stanford University, з якою здобув три національні титули. До Stanford Даннінг працював в University of the Pacific, де виграв два національні чемпіонати, ставши одним із небагатьох тренерів, яким вдалося здобути титули з двома різними командами. За свою кар’єру він здобув 888 перемог на університетському рівні та ще більше – у шкільних і молодіжних клубах. Під його керівництвом команда Fremont High School виграла чемпіонат Каліфорнії у 1980 році, а Bay Club – національний чемпіонат USA Volleyball у 1984 році. Двічі визнаний тренером року AVCA, Джон був включений до шести залів слави, зокрема до Зали слави Американської асоціації волейбольних тренерів у 2011 році.

Тарас Ліськевич є найбільш відомий як головний тренер жіночої національної збірної США з волейболу, яку він очолював із 1985 по 1996 рік. За цей час команда під його керівництвом здобула бронзову медаль на Олімпійських іграх у Барселоні 1992 року та посіла перше місце у світовому рейтингу у 1995 році. Після завершення роботи зі збірною він очолив волейбольну програму Університету штату Орегон, де повернув її на високий рівень й вивів команду до стадії Sweet 16 турніру NCAA у 2014 році. Раніше у своїй кар’єрі він тренував чоловічу команду Університету штату Огайо, з якою двічі виходив до Final Four, а також жіночу команду University of the Pacific, яку п’ять разів приводив до чотирьох найсильніших команд турніру. Тарас користується міжнародним визнанням за свій внесок у розвиток волейболу – від дитячого до світового рівня. Він був тренером року AVCA у 1983 році та тренером року FIVB у 1995 році. У 2003 році його було введено до Зали слави Американської асоціації волейбольних тренерів.

Расс Роуз є одним із найуспішніших тренерів в історії жіночого волейболу NCAA, найбільш відомий роботою в Університеті штату Пенсильванія (Penn State). З 1979 по 2021 рік він очолював команду Nittany Lions, з якою здобув сім національних чемпіонств – це рекорд для тренерів жіночого волейболу Дивізіону I NCAA, включно з чотирма поспіль титулами (2007–2010). Його команди відзначалися дисципліною, стійкістю та надійною грою в захисті, що дозволило Рассу встановити рекорд NCAA: 1300 перемог і 25 чемпіонств конференції. П’ятиразовий володар звання «Тренер року» AVCA, Расс Роуз був введений до Зали слави Американської асоціації волейбольних тренерів у 2007 році.

Дон Паттерсон є головним контент-менеджером платформи The Art of Coaching Volleyball. У 1991–2002 роках він був головним редактором журналу Volleyball Magazine. Також працював редактором видань Volleyball USA та DiG, а згодом – редактором сайту cbssports.com. Проживає в місті Карлсбад, штат Каліфорнія, разом із дружиною Кендал.